Володимир Холопов: Треба подякувати людям, які дають нам можливість займатися баскетболом
Головний тренер Київ-Баскету напередодні старту команди у новому сезоні Суперліги розповів про підготовку до домашнього «баблу»» та зачіпив тему особливостей цьогорічного сезону.
– Київ-Баскет стартує у новому сезоні Суперліги. Як ви оціните підготовку команди до сезону? Гравці готові до великих навантажень на довгій дистанції?
– На жаль, на початковому етапі я не міг повною мірою влитися в підготовчий процес через роботу зі збірними 3х3, проте наш асистент Терренс Мерфі працював за узгодженою програмою разом з нашим тренером з фізпідготовки.
Те, як ми виступили на передсезонному турнірі, на мій погляд, говорить про те, що наша готовність ще не максимальна, відсотків 70. Ми готові боротися в чемпіонаті, хоча до нашого максимуму ще далеко.
Я бачу, що команда має потенціал. Є молоді гравці, котрі хочуть грати. Потрібно більше часу, щоб вони відчули рівень гравців та команд Суперліги. Різниця в тому, що чим вищий рівень ліги, то вища швидкість прийняття рішень. Я думаю, що нашим молодим гравцям потрібно адаптуватися до цього рівня та зрозуміти, на якій швидкості приймаються рішення у Суперлізі, потрібно відчути ритм, на це знадобиться час.
– Особливість календаря цього сезону – це «бабли», коли командам треба буде зіграти три матчі за три дні. Чи такий графік додає незручності при підготовці команди?
– Мені навіть не хочеться аналізувати та думати про якісь складнощі, про те, що ми граємо в баблах, оскільки я розумію, що в цей час є люди, які захищають нашу країну, які живуть в окопах. А нам скаржитися на те, що грати 3 дні поспіль, турбуватися про затримку гри через повітряну тривогу… Я взагалі не бачу в цьому жодного сенсу.
Нам треба подякувати людям, які дають нам можливість займатися баскетболом, грати та жити за великим рахунком. Подякувати нашим захисникам.
Також хочу сказати спасибі нашій федерації, її президенту Михайлу Бродському за те, що ці змагання стали можливими. Це велике свято для нас, адже ми можемо грати.
– Ви повертаєтеся до чоловічої Суперліги після 10-річної перерви. Востаннє ви тренували Черкаські Мавпи у сезоні 2011/12, після чого зосередились на роботі у жіночому баскетболі. Які емоції відчуваєте зараз? І як, на вашу думку, змінилася чоловіча Суперліга за цей час?
– Я не випадав із процесів, пов’язаних із баскетболом ні на день. Робота з жіночою командою, зі збірними різного віку… Я знаю, що це, знаю чим займаюся. У цьому виді спорту я з 11 років, понад 40 років живу цим. Для мене немає чогось нового чи чогось незвичайного.
Що змінилося за 10 років? Я думаю, що цей сезон взагалі не може бути показовим, оскільки неможливо порівнювати останній сезон і цей. Абсолютно різні гравці, абсолютно різні умови, все інше, тому лише час покаже, якого рівня буде чемпіонат.
– Це буде найскладніший сезон для вас як для тренера?
– Зовсім ні. Я не думаю, що цей сезон, як і будь-який інший, буде суперскладним, якщо розглядати його з саме зі сторони баскетболу. Це звичайна робота, якщо ти володієш власною справою добре.
Цей сезон може бути складним хіба що в плані організаційних моментів. Орки люблять бомбардувати нашу інфраструктуру. Допустимо, може світла не бути, може, тепла не бути. Можливо, дорога на виїзні матчі буде іншою. Ось ці організаційні моменти можуть бути складними, а наповнення баскетболу, воно стандартне. Там ти робиш так, як робив усе своє життя, адже це твоя робота.