28.01.2022imgLive
02.02.2022Live
03.02.2022Live
04.02.2022imgLive
04.02.2022Live
19:00
05.02.2022imgLive
06.02.2022Live
07.02.2022Live
10.02.2022Live
11.02.2022imgLive
11.02.2022Live
11.02.2022imgLive
12.02.2022imgLive
13.02.2022Live
13.02.2022imgLive
13.02.2022imgLive
16.02.2022imgLive
16.02.2022Live
17.02.2022imgLive
17.02.2022imgLive
17.02.2022imgLive
18.02.2022imgLive
26.02.2022imgLive
01.03.2022imgLive
13.10.2021

Олександр Сізов: Треба довести, що минулий сезон Запоріжжя не був випадковістю

img

Після першої перемоги Запоріжжя в сезоні прес-служба клубу дізналася в капітана команди Олександра Сізова, яке значення має для нього наше місто, колектив клубу та амбіції, що керують ним доводити свій високий ігровий рівень.

– Олександре, вітаємо зі стартом нового сезону Суперліги. По-перше, хотілося б дізнатися, чи вдалося відпочити після важкого та довготривалого сезону?

– Відпочинок закордоном цього літа ми не розглядали, по-перше, через карантинні обмеження, по-друге, куди важливіший фактор – це народження донечки. Добре, що в нас завжди є альтернатива, тому поїхали в Одесу. Так само з’їздили чоловічою компанією (я і син) у Харків до бабусі. На жаль, не так часто як того хочеться буваю в рідному місті. Але я радий, що показав сину визначні пам’ятки Харкова. Також зустрівся із другом дитинства, познайомили синів, відвідали безліч класних місць. Харків мене вразив.

– Після історичного срібла БК Запоріжжя в Суперлізі тодішній головний тренер Валерій Плеханов говорив, що за всіма гравцями розпочнеться полювання з боку різних клубів. Особисто тобі надходили пропозиції?

– Зацікавленість від інших команд була, пропозиції дійсно надходили, не буду приховувати. Але по завершенні минулого сезону така ж пропозиція надійшла і від Запоріжжя. Я не став довго думати та шукати інших варіантів. Вважаю, що це теж виклик. Тепер треба довести, що минулий сезон не був випадковістю.

– Рішенню залишитися в Запоріжжі сприяла так само і родина? Адже і дружина звідси, і син ходить тут до школи.

– Із Запоріжжям я знайомий задовго до приїзду в команду. Тут виросла дружина, тут народилися наші діти. Із цим містом мене пов’язують найкращі спогади. Тут вперше підняв над головою Кубок у ролі капітана команди. Таке запам’ятовується надовго. Усі ми професіонали і перш за все баскетболіст – це професія, за яку платять гроші. Тому, коли тебе все влаштовує в ігровому плані, в побуті, є хороша пропозиція, то звичайно треба залишатися в команді.

– Чим подобається ще місто? Де проводите вільний час із родиною?

– Кожне місто по-своєму прекрасне. Запоріжжя – не виняток. Коли було тепло, їздили на Хортицю. Синові дуже подобається гуляти стежками серед лісу на острові. Так само полюбляємо виїжджати сім’єю на дачу з батьками дружини. Шашлики, річка, свіже повітря. Зараз проживаємо в центрі міста, тому часто виходимо просто прогулятися. Є вже стандартні маршрути – десь купуємо каву або какао, десь – солодощі чи піцу. Нам подобається, що все поруч – школа, кафе, супермаркети, місця для прогулянки. А що стосується величезних мінусів у Запоріжжі, так це відсутність нормальних ігрових майданчиків для дітей!

– Чим цікавишся, крім баскетболу: що дивишся/слухаєш/читаєш?

– Здебільшого дивлюся гумористичні програми, фільми, стендап. Музику слухаю в машині, люблю все, крім шансону, важкого року та репу. Любимо ходимо з дружиною в театр, але давно не були через карантин. Щодо літератури, то зараз найбільше цікавить про спортивну реабілітацію.

– У минулому сезоні всі відзначали неймовірну командну хімію БК Запоріжжя. Легіонери залишили команду, ви підтримуєте з ними зв’язок?

– Це правда. Зв’язок ми підтримуємо, у нас залишилася спільна група в інстаграм, обговорюємо там баскетбольні новини та цікаві моменти із життя один одного.

– У цьому сезоні змінилися всі легіонери і сформувався практично новий тренерський штаб. Наскільки відчутні ці зміни для колективу Запоріжжя?

– Український ростер чудово знає нового головного тренера, тому звикати до Станіслава Овдєєнка нам не доводилось. Що стосується легіонерів, то цей процес відбувається практично щороку. Хтось залишає команду, інші приїжджають. Усі нові хлопці професіонали, всі комунікабельні. Тому притираємося, намагаємося розкрити кращі якості один одного на майданчику та за його межами.

– Які вимоги та ігровий стиль нового тренерського штабу Запоріжжя?

– Перш за все прагнемо грати дуже агресивно в захисті та швидко переходити в напад. А якщо не вдається швидкий відрив, то грамотно використовувати позиційний напад.

– У цьому році в Суперлізі рекордна кількість клубів і грати доведеться знову в чотири кола. Для більш досвідчених та вікових гравців це, мабуть, мінус, тому що доведеться провести багато важких поєдинків. Ти готовий витримувати такі навантаження другий рік поспіль, зважаючи, що минулий сезон теж затягнувся?

– Скажу так – і надалі хочеться грати та показувати, що ти чогось вартий, а не сидіти на лавці запасних. Будь-якому спортсмену куди більше подобаються змагання, а не рутинні тренування. З іншого боку, якщо подивитися, то з такою великою кількістю матчів не завжди вдається якісно підготуватися до суперника. Але тут всі в рівних умовах.

– Дай поради молодим гравцям – як правильно тримати себе в формі? Ти яких алгоритмів дотримуєшся?

– Необхідно просто дотримуватися спортивного режиму, правильно харчуватися, індивідуально працювати над технічними елементами та фізичним станом тіла. Молодим гравцям дав би пораду – адекватно сприймати критику і зауваження. Від цього не втечеш. Протягом кар’єри буде купа моментів, де потрібно встояти у моральному, психологічному та фізичному плані.

– Яка найголовніша мотивація керує тобою в цьому сезоні? Минулого року вся команда стрибнула вище голови, тепер буде ще складніше, ти капітан і маєш бути взірцем.

– Це спорт, тут ніхто не хоче поступатись. А що стосується мотивації, він же мій девіз, скажу словами Уолта Діснея: «Якщо хочеш щось робити – перестань говорити та починай робити!»

– Олександре, ти пропускав останню гру чемпіонату проти Черкаських Мавп через травму. Як почуваєш себе зараз і чи візьмеш участь у найближчих матчах із Тернополем та Київ-Баскетом?

– Дуже б хотілося встигнути відновитися до матчу п’ятниці з Тернополем, але в загальній групі досі не тренуюсь. Залишається певний дискомфорт, через який важко нормально тренуватися. У грі з Будівельником я потягнув м’яз внутрішньої частини стегна, тому не знаю, чи зіграю в найближчому турі.

Поділитись:

Новини по темі

Усі новини