Ілля Сидоров: мені ще й досі незвично грати проти Хіміка
Вихованець Хіміка Ілля Сидоров став одним з провідних гравців у складі чинного чемпіона України Прометея. Прогресуючи на клубному рівні гравець отримав перший в кар’єрі виклик до складу національної збірної, яка готується до старту в кваліфікації чемпіонату світу 2023 року.
Про емоції після виклику до головної команди країни та клубні справи Ілля Сидоров розповів у коментарі спільноті Ukrainian Basketball.
— Нещодавно ти потрапив до розширеного списку збірної України. Наскільки ці матчі відрізнятимуться від клубних?
— Важко сказати! Для мене це перший виклик до збірної України, тому я поки не можу відповісти на це запитання. Але сам виклик до збірної і сподіваюся, що навіть потрапляння до основного складу — дуже приємні емоції та величезний виклик для мене, і велика відповідальність.
— Твоя команда бере участь у Лізі чемпіонів. Які у очікування від цього турніру та які цілі стоять перед командою?
— Особисто я не маю персональних цілей. Я думаю лише про те, щоб наша команда пробилася до наступного етапу. Для цього потрібно посісти друге або третє місце в групі. Перше місце, я думаю, вже буде неймовірно складно посісти. А мої цілі – це робити свою роботу і виконувати те, що вимагає тренер.
Звичайно, для будь-якого гравця хочеться показувати хорошу статистику в іграх такого рівня. Але насамперед хочеться бути командою, яка перемагає.
— У матчі проти Кривбаса ти отримав неприємну травму, але на щастя вона виявилася несерйозною. Як зараз почуваєшся і як триває відновлення? Адже вже 10 листопада матч проти Тенерифе. Чи побачимо тебе на майданчику?
— Так, вже все добре, я тренуюся з командою. Почуваюся вже набагато краще. Сподіваюся на майданчик вийду, але не можу стверджувати на 100%. Побачимо, як мої кондиції оцінить тренер.
— Що тобі допомагає відновлюватись після травми? Які проводиш процедури?
— Я багато працював із тренером з фізпідготовки. Це стало запорукою успіху. Щодня ходили з ним у басейн, а для такої травми це великий плюс.
— В останній грі проти Хіміка ти став найкращим гравцем у матчі. В одному з інтерв’ю казав, що тобі важко та незвично грати проти рідного клубу Хімік, особливо це проявлялося у перших матчах за Прометей. Що зараз ти відчуваєш граючи проти клубу, який практично виховав тебе як професійного баскетболіста?
— Почуття залишаються ті самі, насправді. Все одно щоразу, коли потрапляю в Южне, то відчуваю незрозумілі почуття. Не сказати, що важко просто якось все незвично бачити. А так, коли я перебуваю на майданчику, роблю сто відсотків для перемоги. Тому всі почуття сентиментальності йдуть на другий план.
— У тебе зараз гарний та впевнений початок сезону. Ти став найкращим гравцем матчу за Суперкубок і в кожному матчі показуєш непогану індивідуальну гру. Напевно тебе можна вважати ключовим гравцем команди…
— Так звичайно. Не лукавитиму, мені подобається, що я проводжу багато часу на майданчику у стартовій п’ятірці. Сподіваюся, що моя статистика та внесок у перемогу команди тільки покращуватимуться. А Прометей також йтиме на першому місці в Суперлізі та показуватиме хороші результати у Лізі чемпіонів.