Харківські Соколи: команда-сенсація першого кола Суперліги, що знаходиться на початку свого шляху

Харківські Соколи стали головною сенсацією першого кола Суперліги Windrose. Команда Валерія Плеханова після 11 зіграних матчів посідає друге місце, поступаючись лише Прометею. Після невеликого пробуксування на старті харків’яни видали серію із семи перемог, що й стало запорукою злету у турнірній таблиці.

Які ж складові успіху Харківських Соколів та на який результат може розраховувати ця команда?

Першим показником того, що у Харкові націлилися на створення серйозного баскетбольного проекту стало запрошення влітку на посаду наставника Валерія Плеханова, який останнім часом успішно працював у Запоріжжі та минулого сезону став срібним призером Суперліги.

Плеханов прибув до Харкова без тренерського штабу, з яким працював у Запоріжжі – Станіслав Овдєєнко перейшов на самостійну роботу, а новий наставник Харківських Соколів довірився місцевим фахівцям, плюс на посаду асистента він запросив Артема Чем’якіна.

Харківський клуб одним із перших у Суперлізі сформував склад та розпочав збори. При виборі українців він обрав вектор роботи з гравцями, з якими раніше працював та яких добре знає. Не з усіма вдалося домовитися, наприклад, Дмитро Тихонов був готовий приєднатися до команди, але отримав пропозицію від Прометея, якому віддав перевагу.

Не все вдалось задумане з легіонерами. Наприклад, Тремейн Ізабел уже був оголошений новачком команди, але далися взнаки сімейні обставини, пов’язані з народженням дитини, і на сімейній раді вони вирішили, що з Америки не поїдуть.

З українським складом Плеханов підготовку до сезону розпочав з 1 серпня, а троє легіонерів приєдналися до збору за два тижні – Девіс, Граф та Зечевич. Потім на початку вересня клуб підписав Магоні і лише Трой Сімонс прибув до команди перед стартом чемпіонату.

Харківські Соколи першими з клубів почали проводити підготовчі матчі та зіграли більше інших ігор, щоб через матчі гравці набрали форму та відчули один одного у різних схемах та поєднаннях. На старті чемпіонату, коли всі команди тільки зіграються, це мало дати перевагу команді.

Не на користь Соколів на початку сезону був календар — стартувати довелося на виїзді з Дніпром, потім домашні матчі з фіналістами минулого сезону Прометеєм та Запоріжжям, після чого виїзд до Києва на гру з Київ-Баскетом. З цих чотирьох матчів – три були з представниками України у єврокубках, а Прометей та Дніпро очікувано форсували підготовку до кваліфікації євротурнірів.

Саме в цих матчах Харківські Соколи зазнали трьох поразок, які поки що залишаються єдиними в сезоні. Далі була серія з 7 перемог, 4 з яких на своєму майданчику. У тому числі вдома був обіграний потужний Будівельник. Загалом у домашніх матчах команда Плеханова здобула п’ять перемог у шести іграх – лише Прометею вдалося здобути у Харкові перемогу.

Знову ж таки, стартові матчі з фаворитами дозволили Плеханову побачити над чим потрібно працювати насамперед, спробувати різні тактики та поєднання, але головне – зігратися.

Спочатку баскетболісти команди мали багато втрат, непідготовлених атак, новачки не розуміли рівень турніру, жорсткість ліги, програвали в єдиноборствах і були боязкими в блок-шотах і кидках з-під кільця, губилися під серйозним тиском.

У цьому періоді дуже стала в нагоді гра в домашніх стінах проти Запоріжжя, який Плеханов чудово знав. Перемога у цьому поєдинку не дала харків’янам впасти у психологічну яму.

Але з кожним наступним матчем легіонери стали розуміти, у який баскетбол команда гратиме, той же Девіс почав проявляти лідерські якості і команда це відчула, почавши грати на нього. Плеханов дуже багато уваги приділив тренуванням грі у захисті, налагодженні хімії. У підсумку в першому колі команда в трьох матчах пропустила менше 60 очок, у тому числі проти Хіміка, який провів хороший відрізок у першому колі.

Спочатку гравцям не вистачало агресії та впевненості у собі, але з кожною наступною перемогою і тут усе почало налагоджуватися. Як результат – гра з Будівником, де Плеханов вирішив грати у відкритий баскетбол і постаратися забити більше очок, ніж пропустити. В результаті маємо рекордні 18 точних триочкових за реалізації 50%. Це дозволяє Харківським Соколам лідирувати у Суперлізі за показниками влучності триочкових у першому колі. І це єдиний показник, де команда входить до топ-3. Це говорить про те, що команда збалансована — нехай і не виділяється в якомусь компоненті, але й не просідає.

Сила команди — у русі, швидкості атак, бажанні битися за кожен м’яч. А після серії окремо вдалих моментів у грі, влучанні важких кидків, а з ними і перемог, з’явився кураж.

Так, у команді ще не все налагоджено, як слід. Соколи регулярно програють підбирання, іноді губляться під агресією, бувають помилки через комунікацію, але для старту сезону це нормально. Тим більше, на тлі успішної переможної серії.

З іншого боку, тепер на Харківських Соколів по-іншому всі дивитимуться, по-іншому налаштовуватимуться. Цікаво подивитися, як команда з цим впорається.

Валерій Плеханов поки що скромно оцінює успіхи команди, відзначаючи, що завдання команди залишається незмінним — брати свої ігри та крок за кроком йти наміченим шляхом. Найближча мета – вихід у плей-оф за підсумками регулярного чемпіонату. Глобальний шлях – створення протягом кількох років команди, яка гратиме у єврокубках.

Зараз клуб лише на початку цього шляху, але перші кроки демонструють правильність та реальність здійснення амбіцій.