16.11.2021Live
18:00Новина
18.11.2021imgLive
18:00Новина
18.11.2021Live
20:00Новина
19.11.2021imgLive
18:00Новина
19.11.2021imgLive
18:00Новина
19.11.2021Live
19:00Новина
19.11.2021Live
20:00Новина
20.11.2021imgLive
14:00Новина
20.11.2021imgLive
16:00Новина
21.11.2021imgLive
16:00Новина
01.12.2021imgLive
18:30Новина
01.12.2021Live
19:30Новина
02.12.2021imgLive
18:00Новина
02.12.2021Live
20:00Новина
03.12.2021Live
18:00Новина
03.12.2021imgLive
18:00Новина
03.12.2021Live
19:00Новина
03.12.2021Live
19:30Новина
04.12.2021imgLive
14:00Новина
04.12.2021imgLive
16:00Новина
05.12.2021Live
14:00
05.12.2021imgLive
09.12.2021Live
18:00
09.12.2021Live
09.12.2021Live
10.12.2021Live
10.12.2021Live
11.12.2021Live
14:00
11.12.2021Live
11.12.2021Live
16:00
11.12.2021Live
12.12.2021Live
12.12.2021Live
13.12.2021Live
19:00
16.12.2021Live
16.12.2021Live
19:00
17.12.2021Live
18:00
17.12.2021Live
17.12.2021Live
17.12.2021Live
20:00
18.12.2021Live
18.12.2021Live
19:00
19.12.2021Live
00:00
19.12.2021Live
19.12.2021Live
15:00
19.12.2021Live
24.12.2021Live
24.12.2021Live
00:00
24.12.2021Live
24.11.2021

Данило Соколенко: Хочу закріпитися у Суперлізі

img

Вихованець запорізької школи баскетболу 21-річний Данило Соколенко у недавньому матчі з МБК Миколаїв провів на майданчику рекордні 15 хвилин, відігравши за день до цього у кубковому протистоянні з «МБК-2-Нико» ще 23 хвилини, за які набрав 16 очок.

Прес-служба БК «Запоріжжя» розпитала молодого гравця про його становлення у баскетболі, власні амбіції та особисті цілі на найближчий сезон.

– Даниле, розкажи як починався твій баскетбольний шлях та в якому віці ти потрапив до ДЮСШ?

— Мій шлях у баскетболі розпочався у 9 років. До цього з шести років я займався карате. Потім побачив по телевізору матч НБА, зараз навіть не пригадаю який саме, але мені дуже сподобалося. Згодом мама знайшла баскетбольну секцію поруч із моєю школою, тож далеко їздити чи ходити мені не доводилося.

Моєю першою тренеркою стала Оксана Олександрівна Петренко. Саме вона дала мені баскетбольну базу. Приблизно за рік або навіть два, мене помітив баскетбольний тренер Кирило Вікторов. Він запропонував приєднатися до його команди і я погодився. У нього так само вчився багатьом тонкощам цієї цікавої гри. Під його керівництвом я загартував характер та зміцнів як гравець.

– Пригадай день, коли ти дізнався, що відтепер будеш тренуватися разом з основною командою БК Запоріжжя. Із ким першим поділився приємною новиною?

– Я чудово пам’ятаю той день. Пам’ятаю, як хвилювався, навіть не міг повірити у це. Здається, я тільки нещодавно дивися на цих гравців із трибун, а тепер буду з ними разом тренуватися. Я розповів про це мамі, вона дуже пишалася мною. Вже потім дізналися всі мої друзі.

– Чим ти займаєшся у вільний від баскетболу час?

– Дуже складно займатися ще чимось, адже баскетбол займає майже весь мій час. Коли він з’являється, намагаюся приділити увагу своїй дівчині, друзям, родині. Дивимося фільми або серіали. Найбільше люблю детективи. Це стосується як кіно, так і книг. Окрім цього можу пограти у PS4.

– У цьому сезоні ти почав більше отримувати ігрового часу. Чи попереджає тренер про те, що сьогодні ти обов’язково з’явишся на майданчику?

– Наш тренер каже, що кожен повинен бути завжди готовим вийти на майданчик. Мене це також стосується. Перед кожною грою я налаштовуюся, адже у будь-який момент можу знадобитися. Ігровий час хочеться використати з максимальною користю як для команди, так і для себе в індивідуальному плані.

– Як ти налаштовуєшся на гру та справляєшся з хвилюванням? Адже грати доводиться з дуже сильними суперниками.

– Хвилювання завжди присутнє. Тим не менш, хочу сказати, що коли виходиш на майданчик, то воно зникає. Ми всі професіонали. Розуміємо, що не повинні дивитися проти кого граємо, а повинні віддати всі свої сили та зробити максимум для перемоги команди.

– Ти став срібним призером Суперліги у 21-му віці. Тим не менш, це тільки початок твоєї кар’єри. Які цілі та завдання ставиш перед собою на найближчі роки?

– Звісно, срібні медалі – це добре, але перш за все, я хочу закріпитися у Суперлізі. Я хочу продовжувати прогресувати, отримувати ігровий час, тренуватися з сильними легіонерами та українськими баскетболістами. Я у жодному разі не хочу і не планую зупинятися. Я хочу з кожними роком показувати все більш дорослий та якісний баскетбол.

– Як ти ставишся до критики? Наприклад, у коментарях часто можна прочитати різні думки щодо гри команди.

– Звісно, якщо це конструктивна критика, то це завжди добре, адже ти можеш почути іншу думку, подивитися на себе з боку.

– Чи знаєш про свої вразливі місця та недоліки? Працюєш влітку над самовдосконаленням?

– Звісно, вразливі місця у мене є і про них я знаю. Я вважаю, що ідеальних людей немає, але щоб чогось досягнути, треба постійно ставати краще. Вважаю, що починати завжди треба зі своїх недоліків. Я багато працюю за межами палацу спорту «Юність». Літо – це ідеальний момент, щоб працювати, адже матчів немає, ти можеш тренуватися на всі 200 відсотків, покращуючи свої фізичні кондиції.

– Протягом останніх сезонів у складі БК Запоріжжя виступали багато легіонерів. Хто тобі запам’ятався найбільше та чому?

– Найбільше запам’ятався наш останній сезон. Не можу виділити когось одного, бо наші легіонери були справжніми професіоналами на майданчику і просто гарними людьми поза ним.

– Розкажи про командну хімію у цьому сезоні, коли з’явилися всі нові легіонери.

– Цей рік не виняток. Ми маємо дуже гарних легіонерів. З ними також часто зустрічаємося поза майданчиком. Буває просто спілкуємося до або ж після тренування. До речі, це чудова можливість підтягнути англійську мову.

– За що саме любиш баскетбол?

– Найбільше я люблю баскетбол за його видовищність. Також цей вид спорту вважають найважчою та найінтелектуальнішою грою з м’ячем. Я займаюся баскетболом вже більше 10 років, але все одно багато чого не знаю. Саме за це він мені й подобається.

Поділитись:

Новини по темі

Усі новини