28.01.2022imgLive
02.02.2022Live
03.02.2022Live
04.02.2022imgLive
04.02.2022Live
19:00
05.02.2022imgLive
06.02.2022Live
07.02.2022Live
10.02.2022Live
11.02.2022imgLive
11.02.2022Live
11.02.2022imgLive
12.02.2022imgLive
13.02.2022Live
13.02.2022imgLive
13.02.2022imgLive
16.02.2022imgLive
16.02.2022Live
17.02.2022imgLive
17.02.2022imgLive
17.02.2022imgLive
18.02.2022imgLive
26.02.2022imgLive
01.03.2022imgLive
15.11.2021

Володимир Конєв: Час покаже, як мені вдасться влитися в команду і які функції я виконуватиму

img

Новачок Будівельника Володимир Конєв розповів про свій перший досвід гри за кордоном, найпам’ятніші моменти кар’єри та про очікування від співпраці з Будівельником.

— Будівельник — клуб з найдовшою історією в Україні, адже існує з 1945 року. Одна з найтитулованіших команд у нашій країні загалом у спорті, завжди має високі амбіції. Цього сезону Будівельник грає в швидкий баскетбол, старається грати багато швидких транзицій. Команда демонструє результативний баскетбол і майже в кожній з попередніх ігор ми набирали близько ста очок. Є яскраво виражені лідери, це дуже цікавий колектив.

— На прес-конференції після матчу Будівельник — Дніпро Ігорс Міглініекс сказав, що йому подобається ваша гра. Тренер зазначив, що минулого сезону при підготовці до ігор з Мавпами, під час скаутингу вам приділяли значну увагу, оскільки ви універсальний та командний гравець. Яку роль бачите для себе в команді?

— Вірогідно не таку, яка була у мене в попередніх клубах. Адже там я проводив на майданчику чимало хвилин. Час покаже, як мені вдасться влитися в нову команду, і які функції виконуватиму. Ігорс сказав, що він хоче, щоб я був зв’язком між маленькими і великими, виконував його установки на позиції три-чотири, і допомагав команді тим, що вмію.

— Розкажіть, будь ласка, про ваш новий досвід – гру за кордоном. Як усе складалося для вас у Литві?

— Так, це дійсно був перший досвід. Склалося все непросто. В Литві інший баскетбол, інша специфіка. Мені він видався швидшим і фізично сильнішим. Там і арбітрами допускається інший рівень контакту. Потрібен був час на адаптацію. Здавалося, я з цим впорався. Однак у нашій команді був обмежений ростер. Бракувало гравців. Тож тренер мене використовував не зовсім на моїй рідній позиції. Через це грати було не досить комфортно. Тож визріло рішення повернутися до України.

— До Литви ви поїхали з Черкаських Мавп, де провели чотири сезони. Якими вони були для вас?

— Ці чотири сезони були різні. Перший був чудовий, ми здобули золоті медалі та індивідуальні нагороди. Початок другого сезону був хорошим, ми грали в Кубку Європи. Та, на жаль, я отримав травму і пропустив той сезон. Під час мого третього сезону в Мавпах розпочалася пандемія, і чемпіонат тоді не дограли.

Останній мій сезон у Черкасах був важким. Ми перенесли ковід на початку чемпіонату – в жовтні. Всі довго хворіли. Тому невдало розпочали ту першість. Потім набрали хід, заповзли в плей-оф і грали в фіналі Кубка України. Якщо зважати на обставини, той сезон можна назвати більш менш вдалим. У мене залишилися чудові спогади, це був хороший час.

— Наразі Черкаські Мавпи йдуть останніми в турнірній таблиці. В чому причина, на вашу думку?

— З боку важко зрозуміти причину. Останні роки дещо затягується процес підготовки, оскільки довго формується склад команди. Наразі пішов центровий, котрий приєднався до них нещодавно. Тому клуб у пошуку. Я впевнений, що Мавпи зможуть впоратися з проблемами, які існують. З командною хімією там завжди було добре. Вважаю, що потенціал у Черкас є, тому, впевнений, перемоги мають до них прийти.

— Який етап кар’єри вважаєте найвдалішим?

— Передусім, я вірю, що все найуспішніше ще попереду. Але якщо говорити про найкращий етап кар’єри в минулому – це були чотири роки в Хіміку. Тоді щороку були якісь трофеї. Тому виділю всі сезони в Южному і один – чемпіонський — в Черкасах.

— Який найпам’ятніший момент або трофей у вашій баскетбольній кар’єрі?

— Єдиного найпам’ятнішого немає. Є певні емоційні відбитки, які запам’ятовуються найбільше, і в силу своєї пам’яті можеш щось виокремити. Кожен здобутий трофей – це завжди важка праця, і тому дуже радісно, коли нарешті приходиш до мети. Саме тому всі вони для мене рівні, не можу виокремити якийсь один.

— Напередодні ігор збірної України не можу не спитати вас про час у національній команді. Ви зіграли за збірну 17 матчів, виступали на ЄвроБаскеті-2017. Що означає для вас бути гравцем збірної країни?

— Величезна честь! Шанс представляти свою країну, свою націю на міжнародній арені. Це найголовніше. Далі вже напевно йде певний престиж для гравця. Впевнений, виступати за національну збірну – мрія кожного баскетболіста, який ще це не зробив.

— Які спогади залишися про ЄвроБаскет-2017?

— Гарні. У нас був хороший колектив. Атмосфера була позитивна, з гумором. Ми провели низку вдалих ігор. Це був хороший час.

Поділитись:

Новини по темі

Усі новини